потреба

  • 81вигадка — и, ж. 1) Те, що вигадане внаслідок міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. || Те, що створене, винайдене. 2) Здатність вигадувати, винаходити. 3) Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. 4) Примхливе бажання, надумана… …

    Український тлумачний словник

  • 82діло — а, с., розм. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим і фізичним напруженням. || Наслідки цієї діяльності. 2) чиє. Те, що безпосередньо стосується кого небудь, входить у чиєсь завдання; справа. 3) розм. Ділова потреба. || кому, чому, до… …

    Український тлумачний словник

  • 83згага — и, ж. 1) Велике бажання, потреба пити; спрага. 2) в інфін. і чого, перен. Пристрасне бажання, жадоба чого небудь; жага. 3) Відчуття печіння в стравоході …

    Український тлумачний словник

  • 84знадоба — и, ж. 1) розм. Те саме, що потреба. 2) збірн. діал.Речі, потрібні для чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 85клопіт — поту, ч. 1) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим небудь; турбота, тривога. || Труднощі, пов язані з вихованням, доглядом кого , чого небудь. || Думка про справи, що турбують, хвилюють когось. •• Ма/ти кло/піт з ким чим мати зайву турботу,… …

    Український тлумачний словник

  • 86конечність — ності, ж. Крайня потреба, необхідність …

    Український тлумачний словник

  • 87крайність — ності, ж. 1) Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2) перен. Про що небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3) розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність …

    Український тлумачний словник

  • 88макроелемент — у, ч. 1) Елемент, добре помітний неозброєним оком. 2) В екології – хімічний елемент, що міститься в рослинах та ґрунті в межах відсотків до сотих частин відсотка в перерахунку на суху речовину. •• Харчові/ макроелеме/нти хімічні елементи, які… …

    Український тлумачний словник

  • 89мікотрофія — ї, ж. Потреба рослин у розвитку на корінні певних видів грибів …

    Український тлумачний словник

  • 90навичка — и, ж. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка. || Уміння, набуте вправами, досвідом; навик. || Вміння вирішувати той чи інший вид завдання, доведене до автоматизму …

    Український тлумачний словник